виривок зоз тексту у моноґрафиї “Руска одлога”
Любица Отич
Гоч ше нєшка о защити културного скарбу стараю уж спомнути специялизовани институциї, шведкове зме поступного щезованя скарбу зоз тих просторох, з хторима щезую и шлїди цивилизациї котри на тих просторох виками вєдно будовали числени народи. Исту судьбу нєшка доживює и културни скарб Руснацох у Войводини.
Причини за таки стан єст вельо, а найважнєйше же нєт свидомосци кельо важне очувац остаток материялней и духовней култури. Прето, єден од примарних задаткох ширшей дружтвеней заєднїци, воспитно-образовних и културних институцийох, муши буц систематичне и перманентне подзвигованє свидомосци о значеню културного скарбу и потреби його чуваня. Медзитим, тото чуванє нє значи же треба стихийно зберац шицки „стари ствари”, бо вони сами посебе и „вредни ствари”.
Под такима „музеями” часто ше подрозумює нєсистематичне, гаотичне множество одредзених предметох з розличних периодох, за розличну хаснуюцу вредносц, походзеня и националней припадносци. Вони найчастейше позберани лєм прето же су „стари”, або прето же су красни, а часто и пре власну афирмацию його власнїка, або прето же маю атрибут „националного”.
Же би ше превозишло нєдоповедзеносци, гришки и заблудзеня тей файти, як и же би ше поняце музея правилно зрозумело, наведземе часц зоз Статута Медзинародного совиту за музеї ИЦОМ-а котри го так дефинує:
Музей установа котра нє зарабя, алє служи дружтву. Хтора материялни добра розвою, природи и чловека набавя, чува, преноши и окреме виклада у цилю преучованя, подучованя и уживаня.
Ище сучаснєйша дефиниция музея, по ИЦОМ-овому етичному кодексу глаши:
Музей стаємна установа котра служи дружтву и його розвою, отворена є за явносц, котра набавя, конзервує, виглєдує, сообщує и виклада з цильом же би преучовала, образовала и уживала материялни и нєматериялни докази о людзох и їх окруженю.
Же би єден предмет, запис, фотоґрафия, обєкт и шицко цо подрозумюєме под материялну и нєматериялну або духовну културу бул зачувани, а потим и представени явносци, перше го треба пренайсц, препознац його значенє, преучиц и защициц. Праве то основна функция институциї котру наволуєме – музей.
У музейскей дїялносци ше окремни акцент кладзе на фахови обробок музеалийох, з чим ше здобува нєобходну документацию о каждим предмету поєдинєчно. У случаю же вон нєстанє або будзе тирвацо очкодовани, вона го у подполносци заменює, а окреме є значна и у процесу виглєдованя. Же би ше основало музей, велї условия муша буц задоволєни, медзи котрима и адекватни простор, роботни простор, опрема за роботу, простор дзе ше виклада, депои, фахови кадер, безпечносц музеалийох, обезпечени финансиї итд.
Попри фахово систематизованих збиркох котри спадаю до домену руского скарбу, а змесцени су у Музею Войводини у Новим Садзе и у Музею Срима у Сримскей Митровици, треба похвалїц и намаганя ентузиястох у Дюрдьове, Коцуре, Шиду и Руским Керестуре, же би зберали часц културного скарбу Руснацох и формовали музейни збирки котри би, з фаховим обробком и стаємним надпатраньом, могли буц нєодлуга у музеолоґийним смислу представени и на хасен найшир шей явносци.
Жадаюци на практичним прикладзе указац як зачувани и позберани артефакти з материялней култури Руснацох, гоч и звонка фахових институцийох, заш лєм можу достац прикмету музейского предмету, приступели зме ґу музеолоґийному обробку окреме богатей збирки Руска одлога у Дюрдьове.
