Дзевяте означованє 17. януара, националного швету Руснацох у Сербиї, односно його Централна шветочносц того року орґанизована и отримана у Кули, всоботу, 16. януара.
Програма почала дополадня з турниром у шаху у просторийох Руского КУД „Др Гавриїл Костельник”.
З нагоди швета як и прешлих рокох окремне значни проєкт друкованя окремней моноґрафиї „Зоз живота Руснацох у Кули”, хтора представена у Школи за основне музичне образованє.
Промоцию Моноґрафиї отворел єй главни и одвичательни редактор ма Александер Мудри, а окрем нього, публикацию представели и члени редакциї: Любица Отич, ма Саша Сабадош и др Янко Рамач. У публикациї „Зоз живота Руснацох у Кули” ше находза тексти коло 20 авторох, а подзелєни су до трох часцох.
– Пририхтованє Моноґрафиї почало початком прешлого року, кед и почали перши схадзки и поради коло тогорочней централней преслави. Зазберовали зме рижни тексти о подїйох и людзох котри значни за руску заєднїцу у Кули, а дзепоєдни тексти написани окреме за тоту публикацию. Єст барз значни и интересантни тексти и факти о присельованю Руснацох до Кули, вирки о їх живоце, потим о културно-просвитним живоце и информованю, та тексти о визначних людзох з Кули, хтори думам же читачом буду окреме интересантни – гварел Мудри.
Любица Отич, єдна з рецензентох, виражела задовольство же ше остатнї даскельо роки запровадзело праксу видавац публикациї о Руснацох у местох дзе централни шветочносци, а тогорочну публикацию з нагоди означованя Националного швета Руснацох у Кули видал Завод за културу войводянских Руснацох.
Окрем представяня моноґрафиї, госци мали нагоду послухац и школярку ШОМО Кула Милену Никитович, котра одграла композицию Петра Илїча Чайковского „Баркарола”.
Пред Благодарну Архиєрейску Службу Божу, у просторийох грекокатолїцкей парохиї у Кули орґанизована вистава иконох о. Йосафата Гардия зоз Словениї.
Орґанизовани и два подобово вистави своїх согражданкох – академскей малярки Лидия Барна и малярки-аматерки Амалиї Ковач; а госцом и домашнїм були предложени и стародавни єдла з етно-столу.
Як и на дотерашнїх, коруна централней преслави нашого швета була Шветочна академия, у Велькей сали Културного центру Кула. Шицки програми, окреме вечарши, були барз добре нащивени и присуствовали на нїх Руснаци зоз скоро шицких местох у Сербиї, Руснаци з Горватскей и зоз Словацкей, представителє державних и покраїнских орґанох, Општини Кула и локалних самоуправох дзе жию Руснаци, представителє других националних заєднїцох, члени Националного совиту Руснацох и його подручних канцеларийох, священїки нашого Апостолского еґзархату, та руководителє и представителє наших найзначнєйших установох, институцийох и здруженьох.
На сцени Културного центру, дзе за тоту нагоду обдумана и пририхтана окремна сценоґрафия, автора мр Дарка Вуковича, професора дизайну на новосадскей Академиї уметносцох, по привитно-винчуюцих словох визначних госцох, на Шветочней академиї и того року виведзени добре повиберани и окреме квалитетно и успишно виведзени шпивацки, музични и рецитаторска точка, а попри домашнїх з Руского КУД, акцент бул дати и на професийних музичарох з Кули – походзеньом и Руснацох.
Гимну Сербиї и шветочну шпиванку Руснацох у Сербиї „Браца Русини” ошпивал Мишани хор Дому култури и Катедралней церкви св. о. Микола з Руского Керестура, з провадзеньом Националного оркестру Руснацох, под дириґенством Мирона Сивча. Мишана шпивацка ґрупа РКУД „Др Гавриїл Костельник”, у новим народним облєчиве и подпомогнута зоз шпивачами з Керестура, одшпивала три руски народни шпиванки – „При мурику явор”, „Чарна волна” и „Ша ми тадзи преходзели”. Провадзел их Тамбурови оркестер керестурского Дому култури, под руководительством Юлияна Рамача, котри вєдно з Еуфемию Планкош пририхтал шпивачох.
З двома нашима народнима шпиванками – „Заграйце гудаци” и „Гей, пайташочка моя” – барз упечатлїви наступ на Шветочней академиї мала 13-членова Дзивоцка шпивацка ґрупа Дому култури Руски Керестур, котру пририхтал спомнути Рамач, а тиж их провадзел керестурски Тамбурови оркестер.
Виривки з поеми „Чукундїдов ошмих” Михала Рамача гуторел єден з наших терашнїх найлєпших рецитаторох Александер Мудри, родом з Кули, а наш познати шпивач Йовґен Надь на Академиї виведол побиднїцку композицию з прешлорочней „Ружовей заградки” – „За щесце”. Провадзел го Национални оркестер, як и шицких познєйших виводзачох.
У аранжману Мирослава Папа, Дзивоцка шпивацка ґрупа Руского културного центру з Нового Саду одшпивала композицию „Нє мам анї гласа”, а потим з барз дожитим виводзеньом професорка виолини, терашня директорка кулскей Школи за основне музичне образованє, членїца Националного оркестру Руснацох и наша позната шпивачка Лїляна Барна Никитович на гушлї одграла „Апсионату”, авторску композицию составу „Сикрет ґарден”, з провадзеньом Националного оркестру.
Побиднїцку шпиванку з прешлорочней „Червеней ружи”, свою авторску композицию одшпивала Танита Ходак з Коцура, а кулски музичаре ше представели з ище єдну точку, тераз як трио – Лїляна Барна Никитович на гушлї, Татяна (Ковач) Кнежевич на гармоники и Ярослав Кулеба на кларинету виведли венчик руских шпиванкох котри шпивала Барна Никитовичова, а у обробку Мирона Сивча.
На Шветочней академиї наступели и побиднїки прешлорочного Фестивалу „Най ше нє забудзе” у Дюрдьове – Хлопска шпивацка ґрупа новосадского Руского културного центру, котра одшпивала два нашо народни шпиванки „У полю верба” и „Я до лєса желєного нє пойдзем”, под уметнїцким руководительством Борута Павлича.
Лїляна Барна Никитович ше представела и як шпивачка, тераз у дуету з Агнету Тимко Мудри, чию композицию „Колїско златна” одшпивали на Шветочней академиї, а як то звичай на академийох з нагоди нашого швета, и у Кули ше зоз своїм барз успишним окремним блоком публики представел Национални оркестер Руснацох. Оркестер виведол „Руски мелодиї 2016”, у аранжману свойого дириґента и фахового руковидителя Мирона Сивча, котри тиж родом з Кули.
На концу програми керестурски Мишани хор одшпивал композицию „З давен давна” (Дю. Латаяк-А. Тимко Мудри), хтора свойочасово була кандидат за нашу шветочну шпиванку, а конферансу, хтора була преткана з историйнима фактами о живоце Руснацох у Кули, водзели Марина Сабадош и Златко Рамач. Конферансу написал Александер Мудри, док музичну часц Шветочней академиї ушорела Агнета Тимко Мудри.
Шицки манифестациї Централней шветочносци у Кули орґанизовали, пририхтали и помогли Завод за културу войводянских Руснацох, Орґанизацийни одбор за Централну шветочносц, Општина Кула, Руске КУД „Др Гавриїл Костельник”, кулска Подручна канцелария Националного совиту Руснацох, Школа за основне музичне образованє у Кули, Културни центер Кула и Културно-просвитна заєднїца Општини Кула.
Цала програма закончена зоз заєднїцким коктелом за госцох, учашнїкох и домашнїх у просторийох Мадярского културного центру „Непкер”.
