На тогорочним Штвартим Фестивалє русинскей култури у Свиднїку участвовали и Руснаци зоз Сербиї, як у його програмох, так и як представителє вецей наших орґанизацийох.
Першираз од самого снованя Завода за културу войводянских Руснацох од 2008. року орґанизована така файта вистави звонка гранїцох нашей жеми.
У рамикох популарно воланого Русинского фестивалу, хтори у Свиднїку тирвал цали тидзень, од 23. по 29. май, у свиднїцким Доме култури пияток, 27. мая отворена вистава Заводу за културу войводянских Руснацох з назву „Национални костим Руснацох у циклусу животних обичайох”, на хторей виложени знїмки Будинскових фотоґрафох з Руского Керестура.
Виставу, хтора у Свиднїку тирва по 20. юний, отворел директор ЗКВР Серґей Тамаш, а на отвераню присуствовали и єй авторе – етнолоґ др Миряна Дєкич и историчар Любица Отич, як и други представителє Покраїнского заводу за защиту памятнїкох хтгори робели на скенированю и обробяню старих фотоґрафийох з неґативох на склу и участвовали у пририхтованю вистави. У пригодней културно-уметнїцкей програми на отвераню вистави Мишана шпивацка ґрупа КПД „Карпати” з Вербасу одшпивала два нашо шпиванки.
На отвераню вистави, як и под час Фестивалу, у Свиднїку були и представителє Националного совиту Руснацох – предсидатель Славко Рац, предсидатель Вивершного одбору НС Желько Ковач, членїца НС и предсидателька його Одбору за културу Ґабриєла Саянкович, член НС и предсидатель його Роботного цела за младеж Сашо Сабадош, делеґация КПД „Карпати” з Вербасу, на чолє з предсидательом Дружтва Деяном Загорянскийом, Општини Вербас, як и други Руснаци з Войводини котри урядово, лєбо приватно провадзели програми Фестивалу.
Шпивацка ґрупа вербаских „Карпатох” на Фестивалє з рускима народнима шпиванками наступали и всоботу, на отвореней сцени у амфитеатру, а делеґациї всоботу дополадня присуствовали и на приєму хтори за госцох Фестивалу орґанизовал городоначалнїк Свиднїку Ян Голодняк. З тей нагоди вичерани дарунки, а делеґация НС Руснацох Голодняка и представительох Свиднїку поволала на Фестивал рускей култури „Червена ружа” у Руским Керестуре.
