Вчера, 29. септембра, у Заводу за културу войводянских Руснацох, Дружтво за руски язик, литературу и културу, отримало Округли стол з нагоди 100-рочнїци обявйованя „Граматики бачваньско-рускей бешеди” др Гавриїла Костельника (1923).
Предсидателька УО Дружтва Блажена Хома Цветкович и мр Гелена Медєши представели свойо науково роботи, а Ирина Папуґа, Дюра Латяк, Любомир Медєши и други учашнїки схода бешедовали о значеню и досягу Костельниковей Граматики. Спомнути роботи, як и науково сообщеня др Михайла Фейси, др Юлияна Рамача, др Александра Д. Дуличенка, др Оксани Тимко Дїтко, мр Анамариї Рамач Фурман, др Йована Єрковича и Владимира Бесерминя, буду заступени у 29. числу часопису „Studia Ruthenica” хтори обявює Дружтво за руски язик, литературу и културу.
На схадзки поведзене же з Костельникову Граматику, зложену у духу начала хторе заступало РНПД и сам автор, народна бешеда бачваньско-сримских Руснацох треба же би була основа на хторей ше формулує стандардизовани и кодификовани язик литератури, просвити, информованя и явней комуникациї нашей заєднїци. То розпочати процес з хторим еманциповани нє лєм язик, алє и сама руска национална заєднїца у нєшкайшим формату. Гоч Костельникова Граматика у дзепоєдних обласцох нє була найконцизнєйша, вецей як 50 роки, у периодзе ключних културних и националних здобуткох рускей заєднїци на тим просторе була фундамент на хторим кодификовани наш язик. Познєйши линґвисти, насампредз Микола М. Кочиш и проф др Юлиян Рамач у велїх обласцох ю осучашнєли у складу з потребами часу, алє єй водзаци начала остали нєупитни.
Понеже Округли стол бул перша подїя хтору Дружтво за руски язик, литературу и културу отримало у нових просторийох Заводу за културу войводянских Руснацох, Ирина Папуґа спред Дружтва до библиотеки Заводу подаровала їх новши публикациї. З другого боку, директор Заводу Саша Сабадош Дружтву уступел часц тиражу Правопису руского язика з правописним словнїком, же би кажди член Активу наставнїкох руского язика, достал по прикладнїк.
