Експертски фахови тим делеґациї Совиту Европи (СЕ) у обласци култури нащивел Покраїнску владу АП Войводини и Покраїнски секретарият за културу и явне информованє дзе отримане роботне стретнуце з директорами Заводох за културу войводянских Руснацох, Мадярох, Словацох, Румунох и Горватох. Тема схода була редефинованє културних политикох по напрямкох и методолоґиї яку ше применїє у державох Европскей униї.
Образованє младих и робота у своїх фахох през провадзенє и заступеност сучасних трендох и преширйованє нових знаньох нє лєм у власних валалох и штредкох, алє и интеґрация до ширшей друштвеней заєднїци а аутоматски и до шветових трендох без огляду дзе ше вони находза тиж ключни сеґмент кед у питаню културни политики у знука меншинских заєднїцох и самей держави, алє и збоку самих органох и институцийох. То муши буц компаративна предносц сучасних и будуцих руских поколєньох. Образованє младих и робота у своїх фахох през провадзенє и заступеност сучасних трендох и преширйованє нових знаньох нє лєм у власних валалох и штредкох, алє и интеґрация до ширшей друштвеней заєднїци а аутоматски и до шветових трендох без огляду дзе ше вони находза тиж ключни сеґмент кед у питаню културни политики у знука меншинских заєднїцох и самей держави, алє и збоку самих органох и институцийох. То муши буц компаративна предносц сучасних и будуцих руских поколєньох. Фахови тим котри роби на документу културней политики Сербиї, у котрим водзаци експерти з обласци културней политики Кетрин Меркел зоз СЕ и водзаци европски експерти з обласци културней политики Филип Керн зоз Францускей, Кимо Улаке зоз Финскей и Ларс Сиберґ зоз Данскей ше найвецей информовали о хвильковим стану и актуелносцох за кажду националну меншину, о проблемох зоз хторима ше Заводи у своєй роботи стретаю, як и будучих крочайох заєднїцкого сотруднїства знука самих Заводох хтори треба да робя, дїствюю у заєднїцким нарпямох хтори базовани на змоцньованю кадровских капацитетох знука своїх заєднїцох, а окреме руских институцийох хтори вєдно зоз Националним совитом муша буц ношителє очуваня националного и културного идентитету. Образованє младих и робота у своїх фахох през провадзенє и заступеност сучасних трендох и преширйованє нових знаньох нє лєм у власних валалох и штредкох, алє и интеґрация до ширшей друштвеней заєднїци а аутоматски и до шветових трендох без огляду дзе ше вони находза тиж ключни сеґмент кед у питаню културни политики у знука меншинских заєднїцох и самей держави, алє и збоку самих органох и институцийох. То муши буц компаративна предносц сучасних и будуцих руских поколєньох.