На териториї нєшкайшей Сербиї Руснаци жию вецей як 260 роки. У їх богатей традициї, 17. януар 1751. року остал зазначени як окремни датум. Того дня администратор коморских маєткох Габсбурґскей монархиї у Бачкей, Франц Йозеф де Редл, подписал Контракт о насельованю на пустару Вельки Керестур. Тот датум, после консултацийох рускей заєднїци, прилапени як националне швето, а одлука о тим принєшена на схадзки Националного совиту рускей националней меншини у Сербиї априла 2007. року, вєдно з Одлуку о националних символох Руснацох у Сербиї.
ПОХОДЗЕНЄ И НАСЕЛЬОВАНЄ
На простори нєшкайшей Сербиї Руснаци ше приселєли зоз сиверовосточних жупанийох тедишнєй Угорскей, котри ше нєшка находза у Восточней Словацкей, Закарпатскей України и Мадярскей. Року 1848. руска заєднїца мала 8 500 души, котри жили у Руским Керестуре, Коцуре, Новим Садзе, Шидзе, Беркасове, Старим Вербаше, Бачинцох, Петровцох и Миклошевцох (нєшкайша Република Горватска). Познєйше ше звекшує число Руснацох у Дюрдьове и Ґосподїнцох, а наставаю и руски колониї у Бикичу, Сримскей Митровици, Новим Орахове и Суботици.
По законченю Першей шветовей войни, на Велькей народней скупштини 25. новембра 1918. року у Новим Садзе, дзе принєшена одлука о присоєдинєню Войводини ґу Кральовини Сербиї, участвовал аж 21 представитель рускей националней заєднїци.
ЯЗИК И ПИСМО
По историйним походзеню, Руснаци припадаю ґу Восточним Славяном. Пишу зоз кирилским писмом, а язик Руснацох у Сербиї ше нєшка трима за наймладши литературни славянски язик. Урядово є кодификовани 1923. року зоз Граматику бачваньско-рускей бешеди др Гавриїла Костельника, єдного з найобразованших и найпознатших войводянских Руснацох.
ВИРА
Руснаци по вири грекокатолїки. За свойого духовного поглавара припознаваю римского папу, маю восточни обряд и обичаї и хасную церковнославянски кнїжки. Перша парохия основана у Руским Керестуре 1751. року. За грекокатолїкох у Горватскей и за Руснацох у Бачкей 1777. року основана Епископия, чийо шедзиско було у Крижевцох. У церковней орґанизациї, Руснаци нєшка маю Грекокатолїцку епархию св. Миколая у Руским Керестуре.
ОБРАЗОВАНЄ
Перша руска, теди конфесийна школа, отворена у Руским Керестуре 1753. року, а нєшка на руским язику витворена образовна вертикала од предшколского по факултетске образованє. Катедра за руски язик и литературу, котра нєшка ноши назву Одсек за русинистику, основана 1982. року на Филозофским факултету Новосадского универзитету. У Руским Керестуре роби штредня школа на руским язику, єдина у швеце. Спрам урядових статистикох, при Руснацох нєт нєписмених, а вецей як 10 % популациї ма високе образованє.
ПЕСТОВАНЄ НАЦИОНАЛНЕЙ КУЛТУРИ
Културно-националне препородзенє Руснаци доживюю после снованя Руского народного просвитного дружтва, 1919. року, а нєшка цала дружтвена структура институцийно орґанизована прейґ Националного совиту рускей националней меншини у Сербиї. Културно-уметнїцки дружтва робя у шицких местох дзе жию Руснаци.
Пре очуванє, унапредзованє и розвой култури войводянских Руснацох, Скупштина Автономней Покраїни Войводини и Национални совит рускей националней меншини 2008. року формовали Завод за културу войводянских Руснацох.
ИНФОРМОВАНЄ
Перши Руски календар вишол 1921. року, а Руски новини 1924. року. Їх традицию нєшка предлужує видавац Новинско-видавательна установа Руске слово. Перша кнїжка на язику нєшкайших Руснацох, идилски венєц З мойого валала автора Гавриїла Костельника друкована 1904. року.
У рамикох Явного сервису – РУВ, вецей як 60 роки маме Редакцию на руским язику у рамикох Радио Нового Саду, а прейґ 30 роки Руску редакцию у ТВ Нови Сад, тераз Телевизиї Войводини.
РУСНАЦИ НЄШКА
Руснаци ше можу похвалїц и зоз нє малим числом интелектуалцох и уметнїкох котри робя и творя ширцом нашей жеми. Найвизначнєйши медзи нїма члени Сербскей академиї наукох и уметносцох, Войводянскей акдемиї наукох и уметносцох, Националней академиї наукох України и Шветовей академиї русинскей култури. О вредносци руских творительох шведоча и числени награди котри Република Сербия додзелює за високи науково и уметнїцки досяги. Медзи Руснацами нєшка єст респектабилне число докторох и маґистрох наукох на универзитетох у Новим Садзе и Беоґрадзе, вельке число дохторох, инженєрох, професорох, писательох, новинарох, музичарох, ґлумцох и спортистох котри почитовани у ширшим окруженю.
По остатнїм попису зоз 2011. року, у Републики Сербиї и Войводини жию 14.246 припаднїки рускей националней меншини. Дзекуюци вецей як двоиполвиковному животу на тим просторе, Руснаци тримаю Републику Сербию за свойо отечество. Источшнє, Руснаци и поштреднїки у вязох Сербиї зоз реґиями и державами штреднєй и восточней Европи, дзе ше находза и їх историйни коренї.
Обсяжнєйши текст о историї Руснацох мож пречитац ту.
